Останніми роками провидець Глоба видає все більш курйозні та нереалістичні прогнози, вперто і методично ігноруючи реальність, видаючи бажане за дійсне. Спочатку провіщав всеукраїнське схвалення всіх рухів влади «регіоналів» в сторону Росії, – а нам відомо, як «схвально» зреагував народ на Харківські угоди 2010 р. і спробу Януковича в кінці 2013 р. змінити вектор розвитку країни з європейського на євразійський. Хоча астролог попередив (спрогнозував чи знав?) про втрату Україною Криму і Донбасу, але причини і обставини якось обхідливо пропустив повз увагу. Про вирішальну роль Росії в цих подіях – ані пари з вуст: «слона-то він і не помітив»! Зі слів «Пал Палича» складається враження, що Україна сама по собі раптом розкололася, нагадавши унтер-офіцерську вдову, яка сама себе висікла. Хіба що натякнув на мусульманський фактор: мовляв, кримські татари щось там будуть мутити, створювати якісь терористичні веремії, тож українці матимуть від них проблеми у Криму. Проте на ділі, небезпека для Української держави йшла не від татар.
Єдина, дуже обережна згадка Глоби про Росію у зв’язку з війною («громадянською війною»!) в Україні – це сентенція про те, що спрогнозовані ним біди України дуже зблизять її з Росією (прямо так і сказав!). Враховуючи кривавий та ґвалтовний характер цього «зближення», такі слова звучать цинічно і нахабно, – відтак, цілком в російському ключі. Росіяни ніколи не соромляться своєї підлості, називаючи її «духовністю». Та й чи був астрологічним цей прогноз? А може, астрологію якраз і не залучали? Тут більше випадає припускати зближення не Росії з Україною, як прогнозував знавець сакральних таїн світу, а самого знавця – з сідницями в російських владних кріслах. Мене не здивує, якщо за вдалий астрологічний прогноз «Пал Палич» видавав своє достеменне знання кремлівських планів щодо України. Більше того, він міг бути втаємниченим у них не просто так, а в якості астролога. Наприклад, отримавши від владних сідниць завдання підібрати найзручніший час для російських гібридно-військових операцій. Втім, для «референдума» в Криму цей час був підібраний невдало, – внаслідок цього, Росія не втримає Криму (щось піде не так).
А отже, моє питання полягає в тому, чи не був товариш «головний зороастрієць СНД» з самого початку відправлений до України не як приватна особа, зі своєю просвітницькою програмою, а як втаємничений агент рашистського впливу («засланий козачок»), з конкретною метою, – під безстороннім дахом астрології, підготувати ґрунт для добровільного повернення України до «братської» тюрми народів? Тут логіка проста: якщо ти, будучи астрологом, побачив вірогідність розколу України на певні частини, то маєш побачити і причини розколу – принаймні, можеш сказати, зовнішні вони чи внутрішні. А якщо зовнішні, то маєш виявити, з якого боку буде нанесений удар. І якщо ти – об’єктивний астролог і поважаєш всі закони космосу, які ти чесно викладаєш на своїх заняттях, то маєш все це розповісти світу. Попередити! Натомість – ні. Лише облудний натяк на кримських татар і словоблуддя про «зближення з Росією». Вочевидь, корифей все знав. І схвалював та підтримував. Закони космосу в даному випадку погоди не робили, вони для нього, вочевидь, вторинні щодо інтересів «святої Росії». Як і закони карми. Чи знає Глоба взагалі про них? Чи знає, скільки коштує брехня на космічному ринку? І чи здогадується, що за брехню та море пролитої крові доведеться заплатити тій самій «святій Росії»? І який він астролог після цього – в обох випадках: якщо знав і якщо не знав?
Сьогодні нам відомо про репресії у відношенні астрологів та екстрасенсів в нацистській Німеччині. Багато з них було знищено, а решта, в намаганні вижити, давали вельми туманні прогнози або просто відмовлялися їх робити. Але загалом, вони не підтримували політичної авантюри Гітлера і попереджали, чим вона закінчиться. Проте Гітлер вірив в свою щасливу зірку, – більше, ніж астрологам, вважав себе обраним вищими силами, чув «голоси» – і йшов за ними, прямо в прірву (як Росія зараз). І ось – той самий сценарій: аншлюс Австрії, поділ Чехословаччини (сьогодні – Крим, Донбас), далі поділ Польщі (сьогодні – звернення до Польщі та Угорщини з пропозицією розібрати по шматочкам Україну), – і Друга світова війна (сьогодні – небезпека Третьої, тепер вже останньої). Ніяких аналогій Глоба, як видно, не вбачає. В ніякі дзвони не б’є (своя сорочка ближча). Навпаки, вихваляє Гітлера (чи то Путіна) і бажає йому безкінечно лишатися на царстві дикої планети росіян і вести її до краху/перемоги. Мовляв, що там казати, це – найкращий лідер за всю історію країни, хай продовжить аллах (чи то Ахура-Мазда) його дні! (цьом-цьом) Поки буде Путін – буде Росія, свята-велика-безсмертна, хай завжди лишається такою і ніколи не міняє своїх святих сценаріїв добра! Десь так, і навіть більше.
І ось тепер, на п’ятому році гібридної війни, анексії Криму та розпалення військового конфлікту на Донбасі, астролог прогнозує на 2020 р. остаточний розлам України навпіл (знову ж таки, без жодного сприяння та втручання «братської країни»!) і відхід до Росії всієї східної частини, бо одного Криму їй замало. Після цього Україна (вочевидь, «на радощах» і завдяки «прозрінню») має увійти до нового «православного союзу» з Росією, відмовившись від євроатлантичної інтеграції (прописаної в українських стратегічних планах, практично з перших днів її незалежності). От чим, насамперед, вражає цей прогноз – так це суто російською логічністю («нічого особистого, хай пів-країни відійшло до агресора, ми й самі із радістю до нього доєднаємося, – горіла хата, гори й сарай!»). До того ж, Глоба не завбачив, куди подінуться всі мусульманські етноси РФ – мабуть, терміново приймуть православ’я, інакше це вже буде не православний союз, а як так? Треба ж православний! «Цей союз буде успішно розвиватися під керівництвом Росії, а от на ЄС і НАТО чекає розпад», – грізно пророкує Глоба (це традиційна мантра «Пал Палича», яку він ставить на порядок денний вже не одне десятиліття). Однак цьому прогнозу доведеться зачекати своєї черги, бо є маса його родичів, які були озвучені раніше і мають переважне право на реалізацію – зокрема, сам Глоба досі чекає на вбивство Джорджа Буша-молодшого.
Про 44го президента США – то взагалі із серії «астрологи жартують». Раніше Глоба провіщав, що це має бути «чорний» президент і за його правління США і НАТО розпадуться (ну і ЄС, щоб вже до купи радості). Але оскільки за президентства 44го президента Барака Обами такого щастя на планеті росіян не сталося, то Глоба підкоригував своє пророцтво. А саме, заявив, що американці неправильно порахували президентів і 44й – то вже не Барак Обама, а Дональд Трамп. І вже не чорний, а білий. От за його президентства і має все розпастися. Чекайте-чекайте! Ось-ось. Тут можна припустити і нові «покращення»: коли і за час правління Трампа такого не станеться, наступного президента він знову порахує 44м – і так до безкінечності (як в апорії Зенона Ахілл біжить і ніколи не догонить черепаху). До здійснення пророцтв. Бо Глоба вже проробляв той самий трюк із Дж. Бушем-молодшим: рахував його 44м, за іншою системою, аби до купи підігнати його очікуване вбивство (якого, втім, не сталося). Насправді ж абсолютно байдуже, за якою системою Глоба рахує американських президентів. Важливо, як рахують їх самі американці, бо тільки вони мають на це переважне право. Кого вони оголосили 44м, кого весь світ вважає 44м, – той і 44й. Хай навіть він був би насправді 50м чи 100м. І тут не доводиться гадати, що Глоба просто помилився як астролог і прагне зберегти обличчя, – про це сьогодні думається в останню чергу. Скоріше, можна припустити, що він був втаємничений в російські стратегічні плани щодо США, але, по факту, в заплановані строки російські яструби не вклалися. Або щось пішло не так і не вдалося здійснити те, що було задумано.
А що могло бути задумано? Вочевидь, на прямий ракетно-ядерний удар по Сполученим Штатам Росія ніколи б не насмілилася. Але цілком могла би спробувати вплинути на геофізичну обстановку. Наприклад, існує вірогідність пробудження древнього вулкану в районі Йєллоустоунського заповідника в США. У цьому випадку, за приблизними оцінками, практично всю країну буде знищено, та й решті планети буде непереливки, через озонову діру, підвищений рівень радіації, кислотні зливи, закрите хмарами попелу Сонце, зниження температури, градусів на 20, і т.ін. За текстом російської статті на одному з сайтів в інтернеті, але «…США буде не до цих катаклізмів, тому що половина їх території буде знищена разом з американцями, АЕС, промисловістю і військовими базами» (відразу видно, ЩО турбує росіян найбільше). І далі слово взяв важливий свідок – московський протоієрей о. Олександр: «Якби я був мирянином, я міг би поговорити на тему покарання і спокутування за агресію США в багатьох країнах світу, згадати про Помпеї, Содом і Гоморру». Ясне діло, що при згадці США духовні отці московитів відразу стають мирянами, згадують Содом, Помпеї і Гоморру, відразу все погане лізе в їхні безневинні голови. Решту ж часу вони – святі і моляться. Тож, зрештою, отець (крізь зуби і долаючи своє мирянство – чи мерянство?) пообіцяв молитися за грішні душі, і це вже має їх (ці душі) заспокоїти. Все буде православ’я!
На рахунок термінів пробудження вулкану, науковці дають різні оцінки. Хтось алярмує (напевно, просить грантів чи фінансування), що це станеться вже за 2 тижні (а пройшло вже кілька років), хтось дає сотні років, інші стверджують, що в кальдері вулкану відбуваються типові періодичні рухи: підземні пузирі то надуваються, то здуваються, кількість землетрусів та різних супутніх ефектів в досліджуваній зоні то більшає, то меншає, але ніщо не вказує на якусь нагальну небезпеку. Звичайно, колись-таки вулкан прокинеться, але дату цього пробудження можна назвати лише з похибкою плюс-мінус 10 тис. років. Вірогідність того, що це станеться найближчим часом, – мінімальна. Чекати на це як на доконаний факт близького майбутнього не доводиться. Але! Катастрофу можна пришвидшити, спровокувати, вплинути на геофізику земної платформи штучним чином, використовуючи можливості сучасних технологій. І тут треба визнати: не дбаючи ніколи про полегшення життя та побуту свого населення, Росія завжди мала якісь свої секретні бази, інститути та лабораторії, де розробляла не тільки різні «нооскопи» та інші витвори російської науки чи мистецтва, але й цілком прозаїчну техніку, на кшталт апаратів спрямованого лазерного (чи ще якого) впливу на локації нашої планети. Чи розробляють росіяни технологію штучного «пробудження вулкану», чи це лише фантазії всіляких параноїків, – хто знає? Може, Глоба. Ні, я не стверджую нічого, лише висловлюю свої смішні припущення.
Відтак, Америці астролог побажав/спрогнозував розпастися, підірвавшись на вулкані (чи не підірвавшись, але все одно розпастися, якимсь іншим чином) і втратити своє законне лідерство в сучасному світі. «На Америку чекають часи депресії і економічної кризи» (а на Росію, як треба розуміти, криза не пошириться, бо вона ніяк не залежить ні від долара США, ні від західних технологій, і її «особо наближені до тіла» особи не мають жодних коштів в західних банках). Тут можна тільки вірити та надіятися, що впродовж наступних двох років Росію раптом хтось підмінить і вона почне робити те, чого ніколи в житті не робила: розробить та збудує власну фінансово-економічну систему, більш вдалу та успішну, ніж сучасна західна модель, сформує свої технології на рівні фантастики та почне випускати власну передову продукцію, на заздрість Заходу, і стане нарешті любов’ю та окрасою світу, центром його тяжіння (як і провіщали її бородаті старці та інші ненаукові фантасти). При цьому, звісно, за планом Глоби, вона суттєво розширить свої державні території (без цього жоден старець у Росії не побачить її щасливою) – це вже за рахунок української «Новоросії» та молдавських Гагаузії з Придністров’ям. Насамкінець, за тим же планом, «російська держава стане надією і оплотом для всього світу», – що особливо канонічно в даному випадку, адже цим закінчуються всі московсько-православні побрехеньки про #світлемайбутнє, і ніяким здоровим глуздом цих переконань вже не змінити.
Ось такі «глобальні» прогнози, більше схожі на стратегічні плани всіх рашистських націонал-патріотів, від простих політиків до діячів Московської Церкви, із Глобою попереду на лихій картоплині, змушують мене замислитися: коли закінчився Глоба як астролог і почався Глоба як оператор ідеологічного московського катка? І чи був він взагалі коли-небудь астрологом, чи завжди працював лише на замовлення «Сина Неба», видаючи плани та наміри останнього за власні, професійно спрогнозовані події? І справді, що стосується епізодів, інспірованих чи власноруч здійснених Росією, – майже 100%-не попадання, а от щодо реакції людей на них – тут мимо, не всі радіють вторгненню «русского мира» в їх життя та побут. При цьому, справжні причини передбачених подій не називаються, хоча якраз вони-то не мали би бути таємницею для більш-менш компетентного астролога. Коли ж стосується трохи більш далекого майбутнього – тут взагалі провал, ніякого навіть натяку на аргументацію та логіку, яка б пояснювала розвиток таких подій. Де історична тяглість? «Від Русі» – не аргумент. Тяглість від Русі спрацює тільки в межах України.
Щодо «ісламської навали», ще на початку 90х Глоба прогнозував «війну хреста з півмісяцем», – тобто, наступ мусульман на Європу, «нищення білої раси». Сьогодні ситуація дещо прояснилася і ми вже знаємо деякі обставини цього наступу, – зокрема, розкрита величезна роль Росії в міграційному русі жителів арабського світу на Захід. Розпалюючи громадянську війну у Сирії, підтримуючи своїми військами та зброєю її непопулярного президента, що має мінімальний рейтинг і жодних шансів на примирення з народом, росіяни фактично змушують людей тікати до Європи, ховаючись від смертоносного вогню російських літаків-винищувачів, які не шкодують навіть мирних жителів, включно з дітьми, і не зупиняються перед жодним злочином проти людяності. Та й у самому створенні терористичної ісламської псевдодержави ІГІЛ, спрямованої проти Заходу та західних культурних цінностей, сучасна Росія, за висновками багатьох експертів, брала найбезпосереднішу участь. Знаходять її слід і в окремих терактах ісламістів в західних країнах. Відтак, складається враження, що російське керівництво намагається втілити в життя спрогнозовані Глобою події, або ж навпаки: його прогнози лише озвучували заздалегідь відомі йому російські наміри та плани.
Здавалось би, навіщо це все Глобі? Він не живе в Росії, – подейкують, що десь в Німеччині, на тому ж бездуховному Заході. Нікому нічого не винен. Міг би спокійно заробляти на життя, складаючи гороскопи простим німецьким бюргерам, і мати своє масло та ікру на білий хліб. Періодично міг би, за бажанням, їздити на батьківщину: почитати лекцію, зустрітися з шанувальниками, прийняти участь в телепередачі – і назад, в цивілізацію, де йому так зручно і затишно. Навіщо весь цей цирк? Навіщо казати про негідника, за яким плаче вся бісівська зграя в пеклі, що він – геніальний діяч великої держави, який веде її до небаченого духовного розквіту та підйому? Навіщо казати про країну, яка пожирає людей мільйонами і нищить ледь не всі основи людської культури, – як раніше, так і зараз, – що вона – надія і оплот світової цивілізації і найкраще з усього, що будь-коли існувало на планеті, в плані людства? Лишається гадати, що просто чоловік від самого початку – може навіть, від розвалу СРСР, – перебуває на гачку відповідних спецслужб і казатиме все, що потрібно чи, принаймні, йому м’яко порекомендують. Як це узгоджується з законами астрології – а ніяк. Певно, якось утрамбовується у шпаринки, всувається «між крапельками», а головне, спирається на бронебійну гамазею «арійськості», якій (чомусь) видано дозвіл на будь-який злочин, позаяк вона, вже сама по собі, досконала та неперевершена, їй Бог простить.
Не виключаю також, що стосунки Глоби з російськими державними ОПР (особами, що приймають рішення) були цілком дружніми і гармонійними: ніхто нікого не ламав через коліно і ні до чого не примушував, а насправді, обидві сторони – астролог Глоба і російське керівництво – зійшлися обопільно, за згодою сторін, заради спільних інтересів: величі Російської імперії (і «щоб боялися»). Російські спецслужби після Перебудови, можна сказати, існували впродовж якогось часу в стані анабіозу – не жили і не вмирали, – чекали сприятливих днів, щоб знову розквітнути, запрацювати (стати потрібними своїй державі) і розпустити свої щупальці та спецагентів по світу. І тут – питання Чернишевського та Дзвону: хто кого розбудив? Коли спецслужби «спали», тоді зороастрійська школа і друковані видання Глоби, а також роботи та старання окультно-філософської громади інших напрямків і штибів, могли їх розбудити, вивести з анабіозу, дати поштовх до відновлення корисної для Російської держави діяльності. Іншими словами, все це окультно-гуманітарне кодло могло бути тим «первісним бульйоном», в якому зародилося нове життя традиційної російської деспотії, вивірене і сконденсоване в форматі її спецслужб («холодне серце та гарячі руки» чи «холодні руки та гаряча голова», – за точність фрази не ручаюся).
Власне, я не піддаю ніколи сумніву професійність Глоби як астролога. Але вона нерідко підміняється ідейною доцільністю та зосередженою маніакальністю, що звужує поле обзору фахівця, координує і підпорядковує собі всю прогностичну картину, та й минуле підлаштовує під бажаний шаблон – мабуть, брехати астролога вчили ще на історичному факультеті Московського ВУЗу. Вочевидь, брехню там викладають окремим важливим предметом, на кшталт історії КПРС в інших ВУЗах СРСРу. На виході маємо зразкових російських істориків, – конвеєрний товар з радянським знаком ГОСТу, що йде у світ, аби брехати і калічити здорові душі.
Коли на початку 90х Глоба відкривав свою школу астрології в Києві, він позиціонував її як певний соціально-просвітницько-містично-магічний проект, котрий має змінити Україну, Росію та весь довколишній світ. Казав, що за кожним з учнів його школи стоять тисячі чи навіть мільйони людей, що прагнуть позитивних змін та грандіозних звершень, і тисячі їх наступників розвинуть величезну мережу духовної трансформації по всій планеті. І все це разом перетворить людство і виведе на абсолютно нові форми свідомості, створить кардинально інший тип буття, де добро переможе зло і все погане зникне з нашого життя, як дурний сон. Але у що це все перетворилося, в результаті? В примітивну брехню, імперсько-державну пропаганду, прославлення держави-вбивці і світового терориста, видавання добра за зло і зла за добро – от чому вчить, як виявляється, авестійська астрологія, за версією головного зороастрійця СНД.
Не маю розчарування, маю здивування. Бо пан зороастрієць не був для мене ні духовним вчителем (бо я на той момент вже відповіла собі на питання: хто я є і що маю робити, конкретно), ні, тим більше, #несотворисебекумира (через цілковиту зосередженість на собі і своєму власному шляху). Він був лише викладачем винятково цікавого напряму знань. Коли один з його учнів, викладач цієї школи, грізно дивлячись у зал, казав: «Я знаю, деякі прийшли сюди за інформацією!», – я дивувалася: а за чим же ще мають приходити до школи? На те вона і школа. Ми платимо – ви даєте знання. А як вже потім розпоряджатися тими знаннями, – це особиста справа кожного, ви за це не відповідаєте, та й взагалі, не ваша справа. Особисто я завжди була і буду вдячна цьому закладу за всі знання, які в ньому отримала і яких більше ніде би не дістала в світі. Курс на відділення добра від зла, істини від фальші, став основою моїх світоглядних пошуків та орієнтирів, – шкода, що сам Глоба часто зраджує йому, не звіряється з ним, хибить, місить багнюку, петляє і плутає (але це – його власний вибір). І зараз, через багато років, можу впевнено сказати, що отримані в його закладі знання – унікальні і безцінні. Незалежно від того, з якою метою сам Глоба їх нам давав і як планував їх застосовувати, керуватися ними чи не керуватися, це вже – з розряду його особистих стосунків з совістю, Всесвітом та Богом. Амінь.
Менше з тим. Попри натхненність та шаленість всіх гуманітарно-пропагандистських заходів, виступів, літературних праць та телепередач, загнати до імперії назад нікого не вдалося. Як відправились після розпаду Союзу республіки у вільне плавання, так жодна з них про це ні разу не пошкодувала, жодна не постукалась назад. Тому Росія мусить застосовувати «силу (фізичного) переконання». Духовність потерпить, тим більше, що ніхто й не знає, що воно таке. Тепер на землях України росіяни (в своїй уяві) воюють з американцями (яких там точно «нєт», але в уяві – є) і, водночас, з Бандерою (який там точно є, але як нездоланний дух). Проте – Боже збав! – не з Україною та українцями. «Я багато разів про це говорив, – запевняє публіку вождь всіх росіян, – і хочу ще раз наголосити: попри всю трагедію, яку ми зараз спостерігаємо, особливо на південному сході, український народ завжди був і лишається найближчим для нас, братнім народом. Нас пов’язує спільність етнічна, духовна, релігійна, історична. Спираючись саме на ці фундаментальні засади нашої взаємодії, ми будемо розвивати наші відносини». Методичка, як то кажуть, не міняється. Не вийшло раз, не вийшло вдруге, то треба знову й знову по-баранячи лупити лобом стіну – раптом колись вийде? Всі окультні активісти, розуміється, приєднуються до слів свого царя: вони не проти українців, вони лише проти їх українськості.
Що буде далі – зрозуміти неважко: крах ілюзій. Скільки знадобиться часу на те, щоб Росія усвідомила, що 1) України в своє розпорядження вона вже не отримає, 2) стати «оплотом» світу їй не світить, 3) вона є осередком не духовності, а темряви та мороку, і 4) насамкінець, її народ є угро-фінським і ніколи не належав до Русі, не говорив однією з нею мовою, не входив до спільного культурно-господарського обширу і т.ін. Останнє відкриття – історико-ідентифікаційне – за всіма прикметами, буде зроблене останнім. Воно дасться росіянам найважче, тому що б’є навідмаш по самим основам їх пихатого імперського іміджу та фальшивого уявлення про їхню етногенетичну вищість над рештою народів планети. Але життя йде вперед і вимагає справедливої розв’язки. Ера Водолія, на яку так уповали російські астрологи та екстрасенси (хибно ставлячи Росію під знак Водолія), робить все таємне відомим і не подарує «святій Росії» її всеохопної тотальної брехні. Потроху матеріалізуються і стають помітними російські «іхтамнєти», проступаючи темними знаками на підігрітому вогнем папері, за технологією Леніна у Шушенському та в царських казематах. Але й так само проступає над вогнем беззаперечних наукових доказів – генетичних, топонімічних, археологічних, антропологічних, лінгвістичних, семантичних, історико-культурних і т.ін. – справжнє й непідробне минуле та етнічна приналежність «іхтамнєтів». Історію переписати можна, але не можна змінити та переродити себе, перетворитися на когось іншого.
Ідеологам-теоретикам і «польовим» пропагандистам Росії буде важче, ніж звичайним людям. Тим, хто звеличував, уславлював, пропагував, накидав російському плебсу пиху і гординю, закликав пишатися і величатися, а потім їхати до чужих країв «повертати своє», зазвичай через коліно, із дзвоном скла, бризками крові та хрустом кісток, – більшості з них взагалі ніколи не вдасться прийняти цю «непрестижну» для репутації Росії дійсність. Але нас воно має турбувати найменше. Бо паралельно з цим сплескуванням в порожнечу з боку цих масовиків-затійників, в українському інформаційному просторі з’являється література, яка вщент розбиває одвічну брехню Москви на рахунок України і повертає вкрадене його справжньому хазяїну. Література, якої раніше не було, а якщо й була, то тільки десь за кордоном і під твердою забороною в самій «тюрмі народів», нині вільно поширюється Україною, доходячи до найбільш віддалених її свідомостей.
Популярних колись «малоросів» Ю. Шилова і Ю. Канигіна витісняють з українського пен-простору нові обличчя – В. Білинський, І. Каганець та ін. Можливо, не у всіх своїх умовиводах та висновках вони мають рацію, але принаймні, піднімають на світ Божий закостенілі товщі дезінформаційного російського лайна і доводять його оманливість та хибність. При цьому, величезна маса професійних українських істориків все ще знаходяться в полоні старих російсько-радянських штампів та фальшивок – повністю або частково – і повторюють сертифіковані казки від «старшого брата-слов’янина», позаяк академічна історична наука – майже така ж неповоротка та ригідна сфера існування та порядкування, як Вселенський патріархат, який просувається кроками життя в режимі черепахи, а інформацію отримує й засвоює в режимі динозавра. Однак «процес пішов», як казав колись (щоправда, з іншого приводу) могильник СРСР М. Горбачов, і невдовзі вже ні в кого не лишиться сумнівів, що «казка про трьох братів» – то не більше, ніж казка від «братського народу», як і про «єдину державу» Русь, з «єдиною мовою», тотожною з сучасною російською, – всі ці «гібридні» наукові постулати від перейменованих небратських угро-фінів скоро будуть остаточно спростовані та відкинуті як далекі від реальності та просто здорового глузду.
«Гібридна» агресія проти України зняла останню маску з «доброзичливої» морди обличчя її одвічного «брата-вовка» (зокрема, на цей момент дослідники нарахували 24 війни між українцями та москвинами за всю історію їх «родинних» стосунків) і відкрила справжній звіриний оскал «найдуховнішої з усіх націй світу». Колись Глоба провіщав скидання масок – ось воно і є. Анексія росіянами Криму та заморожена війна на Донбасі – не більше як Піррова перемога, яка не принесла їм жодних дивідендів, тільки втрати – на фоні тотальної і безальтернативної «духовності». Їм потрібен був не Крим та Донбас, окремими шматками, а вся Україна, особливо Київ (адже там всі початки сакральності!). Збираючись загарбати Україну, десь обережно та «гібридно», десь нахабно та відверто, в оздобленні брутальної брехні та ще радянського типу фальшивок, «іхтанєти» нарвалися на рішучий опір, який їх дуже здивував та забентежив. Такого вони не чекали, бо розраховували на силу московської традиції одурення і пропаганди. Розгублено шукаючи причину цієї невдачі, скрепно-ідеологічна шушваль зосередилася на «злих бендерівцях» (тобто, західній частині України), котрі буцімто перешкоджають омріяному «возз’єднанню», тримаючи решту українців на прицілі (а решта, як треба розуміти, буквально рвуться до Росії, аж ноги збивають). «А как хорошо было бы, душенька, как было бы славно»… Тепер їй (шушвалі) нічого не лишається, як мріяти хоча би відрізати захід України і віддати його полякам та угорцям, а собі забрати російськомовну зону, разом з «матерью городов русских», – от тоді, мовляв, Росія б зажила, тоді б вона піднялася з колін, інакше – вікувати їй далі на колінах, – не вставати...
Але вже не виходить. Отримавши українського гарбуза, російські «визволителі» вже щось починають розуміти, однак – не просте населення (те репетує, як давно заведене і досі не вимкнене). Окремі теоретики та «володарі дум» Росії починають дещо усвідомлювати, але гроші не за те отримують, щоб це визнавати. Потроху збавляючи свій «скрепний» запал, вони все одно продовжують, за інерцією, кричати в спину українцям щось на кшталт: «ви ще приповзете на колінах», і далі за текстом психічно травмованого маніяка. «Україна буде успішною, лише коли буде з Росією! Без Росії вона не має шансів, – так і знайте», – кричить безпорадно в наші спини Глоба, посилаючись на авторитет астрологічної дисципліни, але береться це, звісно, не з неї. Скоріше, це скрипт самого Сатани (по-авестійськи, Ангра-Манью), якому здавна служить ця самозвана держава.
Остаточною крапкою в моральному звільненні України з московського ярма стало отримання нами Томосу від Вселенського патріархату. Відтак, скінчилася навіть офіційна дія «русского мира» в нашій країні – точніше, його московської фальшивки. Адже саме релігійний зашморг – спільна «руська віра» – був фундаментом (тим єдиним!) військового союзу України та Московії, пізніше перекрученого москвинами на статус «возз’єднання» (а яке може бути возз’єднання, коли ми зроду не були поєднані раніше і не вважали один одного не те що «одним-народом», а й навіть ріднею?). І вже зрозуміло, що ніколи не здійсняться грандіозні – чи то астрологічні, чи то політичні – плани Глоби та інших «наукових патріотів» про відновлення московського контролю над Україною, тим більше, про «надію і оплот». А ми маємо радіти, що нарешті те закляте і зачароване пост-радянське коло, в яке ми потрапили відразу після проголошення нами незалежності, добігає свого кінця. «Нерозрізана пуповина» врешті розрізається – і стає помітно, що вона була штучною, підробленою, цілковитим сурогатом, і виконувала функцію не живлення, а примусового тримання. На прощання ми можемо сказати брату-самозванцю, його ж власними словами: «До свиданья, наш ласковый Миша, возвращайся в свой сказочный лес».
Палаючі кордони України від вогню російської артилерії, палаючі вуха українців від російської брехні та тролінга, – все це сигнали скорого закінчення всієї російсько-радянської епохи, яка ховає сама себе, виходячи кудись у сингулярність. Сьогоднішній «гібридний» президент України та його кишенькові олігархічні Уряд та Верховна Рада, що дбають виключно про пролонгацію всіх звичаїв і правил цієї недобитої епохи та помираючої в муках «великої держави», тримаючись при цьому за всебічну допомогу із Москви, – тим не менше, за нових умов, втрачають свою силу, легітимність і підтримку в українському суспільстві. І скоро будуть змушені піти, поступившись місцем іншим, більш достойним народним обранцям, бо український народ вже виріс із російського імперського фасону і цілком дозрів до зміни і епохи, і держави. Сьогодні ми виходимо із пост-радянської петлі і отримуємо можливість збудувати нову, суверенну Україну, спираючись на свої – та європейські – державницькі традиції, відомі своєю власною глибокою історією.
